Подивився безглуздий і нещадний фільм про рабів, які думають, що вони воїни “47 Ronin”.
У головній ролі Кіану Рівз – він же Кай.
Пропоную не витрачати на нього час, більшу частину бойових сцен можна подивитися в трейлері. Але якщо таки плануєте – далі не читайте.
Далі
Фільм достатньо, чесно показує недоліки східної культури – раболіпство і гординю.
Сюжет фільму побудований на тому, що маленького хлопчика мама кидає в лісі. Демони підбирають його і займаються вихованням. Років у 12 він від них тікає і далі живе серед самураїв, ретельно виховуючи в собі раба. Зусиллям волі герой відкидає кохання, оскільки воно може завадити йому стати справжнім рабом. У підсумку Кай погано кінчає тому, що товстий дядько, якого він бачить приблизно вдруге в житті, ще з дитинства хотів подивитися на масові самогубства, а головні герої не можуть перемогти в собі рабську свідомість і відмовити статусному товстуну в такій дрібниці, як харакірі.
Я вважаю, з цього сюжету можна було б витягнути більше, додавши у фільм лінію боротьби Кая з вихованим у собі рабом. Тоді б фільм набув сенсу для широкої публіки, а в тому варіанті, що відбувся, він цікавий хіба що психологам, які бажають подивитися, який вигляд має комплекс жертви.
Підсумок: гумору немає, сенсу немає, пафосу багато, бойових сцен мало.
