Спочатку я чекав того, що: “ось зараз закінчиться вступ, що являє собою описову частину, і почнеться…”
Не почалося… Прочитав чудово написаний щоденник людини, яка думає, щирої, начитаної, яка вміє яскраво ілюструвати свої думки і спостереження.
Коли дочитав останню сторінку і закрив книжку – зрозумів, що, таки так! було цікаво. Тому що свідомість захотіла пірнути в нову історію, як це в мене завжди буває після закінчення твору, що захопив мою увагу.